Прискорення

Сьогодні я бігала з прискоренням, вверх на гірку, а потім ще забігла на коло на стадіоні, і вклалася в звичний час, і взагалі... І все це після безсонної ночі (моя золота дитина захворіла). Хух. А знаєте як мені це все вдалося? Весна-весна-весна. Пахне вологою, мокрою торішньою травою і болотом — звучить не дуже, але я люблю цей запах.

Це лірика, а реальність така, що після прискорення хочеться не те що піти пішки, а просто здо... лягти і повзти. В цьому місці я собі пообіцяла, що останній відрізок дороги можна буде просто пройти, якщо я зараз трошки постараюся. Обіцянкою я не скористалася. Але приємно знати, що є такий варіант.

Ну і