Емоції і чемпіони

Що ж, частина друга — гастрономічна аналітична. Ну гаразд, перше гастрономічна, потім аналітична, а потім емоції.

На фініші мені дали медальку і талончик, і я пішла пити водичку. Як то кажуть — наливали і відпускали. Трохи віддихалась і роздивилась талончик, а талончик не простий, а на обід, чи ще сніданок.

Сніданок чемпіона складався з йогурту, квасу і трьох тістечок.

Найбільше оцінила його Варвара.

Ну і я теж.

Хлопці наші відмовились.

Потихеньку добігали учасники забігу на 4км. І бігли учасники півмарафону (я у захваті від них). Всі потихеньку розповзалися по галявині. Я почала засікати якісь знайомі обличчя, при чому ці люди теж мене очевидно пригадували, але ні я ні вони не пригадали звідки. Буває ...

Варварі було дуже все цікаво, особливо палатка з хот-догами. Хот-дог я останній раз їла в 2000 році і він коштував тоді 2грн. З того часу багато що змінилось (ціна, наприклад), але хот-дог був смачний.

Поки ми їли прибіг перший учасник півмарафону Юрчук Володимир з результатом 1:14:37. Я все розумію, він чемпіон України і все таке. Але це капець, а зважаючи на складність траси, то слова закінчуються. А, і він мій земляк, з Івано-Франківська.

Першою з жінок прибігла дівчина з такими кубиками на пресі, які тільки в пінтересті я бачила. Угринчук Оксана, з Івано-Франківська (ну ви вловили тенденцію).

Тут можна глянути всі результати.

Загалом віковий склад був дуже цікавий — найбільше бігунів віком до 30 років, трохи 30-39, буквально кілька 40-49 і цілком так помітно бігунів віком поза 50 років. Категорія поза 50 включає і поза 60, і вони бігли півмарафон! (Які, кажете, у вас відмовки причини щоб не бігати?)

Ще одну маму зустрічав чоловік з донечкою, а так жінок з дуже малими дітьми ніби багато не було.

Були кілька команд. Чоловік каже, що програмістів, і судячи з назв Zoom Support і Globallogic, він правий.

 

Ще одна графа спостережень — гламурність. Напередодні забігу я сіла малювати нігті з формулюванням “як же я побіжу без манікюру”, на що чоловік сказав, що я там певно одна така буду. Він помилявся. Рівень гламурності був високий. І це класно, правда, я люблю коли красиво.

А загалом враження тільки почали вкладатися. Я бігаю сама і бачу мало інших бігунів, з нестадіонних, взагалі, тільки свого чоловіка. І ще кілька віртуальних знайомих. А тут - лююююди, і всі біжать! 

фото звідси

 

Приємно бачити, що біг це не якесь маргінальне заняття, чи абсолютно утилітарний засіб для схуднення. Класно, що є люди які розуміють чому ти це робиш, і відчувають те саме.