It’s been long time…
Так, я знаю, що давно не писала. Але я «нивинна як наречена», коли можуть
дійти руки, тоді я вже дуже хочу спати. А я завжди вибираю спати.
Але з такої нагоди я точно мушу написати. Нагода – це забіг на 4 км, в
рамках Львівського напівмарафону. Ви десь вже таке читали? Так тут і читали.
З минулого мого забігу минуло два роки, я вигодувала одну дитину, виносила
і народила іншу. Знову на старт мене привіз чоловік з дітьми, все дуже схоже,
тільки тепер їх більше і старша донечка побажала мені перемогти. Я розчулилась.
Чоловік наполегливо зманював мене не бігти, бо мав бути дощ, вітер і холод,
і взагалі 4 км можна пробігти будь-де. Але я не зманилася. Дощу не було, вітру
майже теж, але холодно, так.
Цього разу в мене була товаришка по щастю (в неї теж троє дітей, і вона бігає). Це новий досвід. Приємний. Дякую
Юля!
Зранку діти, як завжди, не горіли бажанням швидко збиратися, але спільними
зусиллями ми їх зібрали і доїхали до старту в рекордний час.
На старті не селфилися, бо в мене мандраж, і взагалі. Але мене заселфив сусід
зліва. Хм, треба хоч номер його було подивитися.
Забіг дався мені нелегко. Можна зараз багато придумати причин чому, але яка
різниця, якщо прибігла я з найкращим своїм часом відколи народилася Ядвіга.
Тому – ура і УРА!
Рожева Юліна футболка, яка спереду майоріла, дуже мене мотивувала. А біля
дитячого центру на Поогулянці мене вже зустрічала моя найкраща команда підтримки.
Тоді захотілося зійти з дистанції і всіх їх поцілувати. (Знову розчулилась.)
Зустріла знайомих, а вони мене. Але найбільше знайомих зустрів чоловік. І
коли їздив номер забирати і сьогодні.
А ще спостерігалась цікава тенденція у вигляді татів з візками і ерго, а
мами бігли, очевидно. Тати восени
десятку побіжать, напевно.
Святкувати на фініші без курток було холодно. Тому вициндривши прапорці ми
пішли до машини.
На цьому сам забіг для мене закінчився, але свято продовжується. Це дуже
класне відчуття. І не важливо скільки ти пробігла, чи з яким часом. Важливо, що
пробігла, що є чудова компанія і загальний настрій забігу.
Юху!
Юху!
Якби не ти, мене не було б на цьому забігу
ВідповістиВидалитина наступний вже я тягнутиму тебе. Хоча, в разі, якщо ти знов тягтимеш перша - не відмовлюсь, але реєструємось вже як команда :)
ДЯКУЮ за сьогоднішнє свято!
Домовились!
ВидалитиЯ пишаюся Марійкою і Юлею! І усіма вами !Мама.
ВідповістиВидалитиА в мене і мурашки і сльози😍😍😍
ВідповістиВидалитиМоя хороша!
Видалити