Гори і... гори

Чи знаєте ви гірку по вулиці Орлика? Цю довгу-предовгу гірку? 

І я тепер знаю. Ну не те щоб я її не знала раніше, але вчора ми познайомилися ближче. Я вже писала яка вона довга? Нє, ну як вниз біжиш, то ще нічого, а вгооооору... Але бризкав дощ в лице - освіжав, і все було не так страшно.

А підсніжники всі поховалися. Від дощу (?).

А ще я набила собі нову підбірку пісень. Згадала про КораЛЛі (приємно почути знайомі голоси), ну і на словах “сині гори близько” (Феномен) в мене зразу картина як над озером в Франківську в травні зранку видно гори. Ммммм.