Так, можете мене вітати (хитро усміхаюсь).
фото
А поки ви складає привітання я тут напишу про свій досвід з бігу в першому триместрі.
Перших
два тижні поки я не знала, були повільними,
я все списала на довгу зиму, погану
погоду і ще там щось. Коли я зрозуміла
в чому тут секрет все стало на свої
місця. Бігати швидше я не стала, але
стало цікавіше — це вже точно.
Першим
ділом я побігла в інтернет переймати
закордонний досвід. Тут виявилось, що
вагітні багатьох країн і народів бігають
собі і горя не знають. Більше того лікарі
їх всіляко заохочують. (З місцевими
лікарями я не радилась. Якщо у вас є
сумніви, то ви порадьтесь.) а ще у них всіх є класні футболки з написами "Бігаю за двох" і "Так, мій лікар дозволив мені бігати". Теж такі хочу.
фото
фото
Закордонні
лікарі кажуть, що в першому триместрі
ви можете робити все що й до того, тільки
зважати на самопочуття і не намагатися
поставити рекорд. Це все класно, коли
перші місяці проходять безболісно і
безсимптомно, і в дванадцять тижнів жінка
біжить на якихось змаганнях (я таких
бачила на просторах Пінтересту). Але
часто буває троооошки не так.
В
мене було не так.
Ранкове
(хто придумав, що воно ранкове?) нездужання
наздогнало мене на шостому тижні і до
одинадцятого добре помучило. Єдиний
час коли мене не нудило — це було під час
бігу. Чоловік жартував, що мені треба
цілий день бігати.
Порада
багато пити (яку я сама люблю роздавати)
виглядала як знущання. Коли нудить важко
багато пити, бо тоді нудить ще більше.
Мені допомагало не пити холодну воду,
і навіть не кімнатної температури, а
трохи гріти, щоб була тепленька. Тоді
маленькими ковтками, часто і потрошки
можна цей пункт так-сяк виконати.
В
поганий день я ледве вилазила з ліжка,
довго нудила по хаті, а потім без жодого
ентузіазму йшла бігати. Ентузіазму
(якраз стільки щоб не розвернутись на
порозі назад) додавала музика, першою
в список програвання треба поставити
пісню, яка завжди вас настроює на
правильний лад — Supermassive Black
Hole — може не дуже оптимістично, але
ж класно!
Були
і хороші дні, коли без надмірних зусиль
я бігала з довагітною, і навіть з дозимовою
швидкістю.
Ще
треба зважати, що зв'язки стають слабшими
і змінюється центр ваги. Так-так, отак
швидко. Особливо якщо це не перша ваша
вагітність. Знаєте як кажуть, що за
третім разом живіт з'являється ще до
того як встигає висохнути тест. Про що
це я. А про зв'язки — будьте обережні.
Центр ваги не так різко міняється, то
в процесі якось настройки підлаштовуються.
Не
рвіть. Не намагайтесь прорватись через
втому, слабкість чи нудоту. Краще пройдіть
пішки, чи поверніться до дому. Варіант
“не вилазити з ліжка” теж дуже навіть
хороший. Всі мудрі книжки обіцяють
приплив енергії в другому триместрі,
от тоді й доженете.
За
перший триместр я пробігла 92,64 км. Так,
я хвалюся, бо це не завжди легко, але
дуже варте всіх зусиль. Як воно зазвичай
і буває з дітьми.