середа, 6 квітня 2016 р.

The secret inside of you



Так, можете мене вітати (хитро усміхаюсь).

фото 

А поки ви складає привітання я тут напишу про свій досвід з бігу в першому триместрі.

Перших два тижні поки я не знала, були повільними, я все списала на довгу зиму, погану погоду і ще там щось. Коли я зрозуміла в чому тут секрет все стало на свої місця. Бігати швидше я не стала, але стало цікавіше — це вже точно.

Першим ділом я побігла в інтернет переймати закордонний досвід. Тут виявилось, що вагітні багатьох країн і народів бігають собі і горя не знають. Більше того лікарі їх всіляко заохочують. (З місцевими лікарями я не радилась. Якщо у вас є сумніви, то ви порадьтесь.) а ще у них всіх є класні футболки з написами "Бігаю за двох" і "Так, мій лікар дозволив мені бігати". Теж такі хочу.

фото
Закордонні лікарі кажуть, що в першому триместрі ви можете робити все що й до того, тільки зважати на самопочуття і не намагатися поставити рекорд. Це все класно, коли перші місяці проходять безболісно і безсимптомно, і в дванадцять тижнів жінка біжить на якихось змаганнях (я таких бачила на просторах Пінтересту). Але часто буває троооошки не так.

В мене було не так.

Ранкове (хто придумав, що воно ранкове?) нездужання наздогнало мене на шостому тижні і до одинадцятого добре помучило. Єдиний час коли мене не нудило — це було під час бігу. Чоловік жартував, що мені треба цілий день бігати.

Порада багато пити (яку я сама люблю роздавати) виглядала як знущання. Коли нудить важко багато пити, бо тоді нудить ще більше. Мені допомагало не пити холодну воду, і навіть не кімнатної температури, а трохи гріти, щоб була тепленька. Тоді маленькими ковтками, часто і потрошки можна цей пункт так-сяк виконати.

В поганий день я ледве вилазила з ліжка, довго нудила по хаті, а потім без жодого ентузіазму йшла бігати. Ентузіазму (якраз стільки щоб не розвернутись на порозі назад) додавала музика, першою в список програвання треба поставити пісню, яка завжди вас настроює на правильний лад — Supermassive Black Hole — може не дуже оптимістично, але ж класно!

Були і хороші дні, коли без надмірних зусиль я бігала з довагітною, і навіть з дозимовою швидкістю.

Ще треба зважати, що зв'язки стають слабшими і змінюється центр ваги. Так-так, отак швидко. Особливо якщо це не перша ваша вагітність. Знаєте як кажуть, що за третім разом живіт з'являється ще до того як встигає висохнути тест. Про що це я. А про зв'язки — будьте обережні. Центр ваги не так різко міняється, то в процесі якось настройки підлаштовуються.

Не рвіть. Не намагайтесь прорватись через втому, слабкість чи нудоту. Краще пройдіть пішки, чи поверніться до дому. Варіант “не вилазити з ліжка” теж дуже навіть хороший. Всі мудрі книжки обіцяють приплив енергії в другому триместрі, от тоді й доженете.

За перший триместр я пробігла 92,64 км. Так, я хвалюся, бо це не завжди легко, але дуже варте всіх зусиль. Як воно зазвичай і буває з дітьми.