Ну і десь на цьому місці закінчується все що можна притягнути до бігу в цьому дописі. Але не перемикайте канал, буде цікаво.
У назві допису цитата Кріса Нолана, режисера фільму "Початок" Inception (2010). Не пройшло і сім років, як я його подивилась і так він мене вразив у багатьох аспектах, що хоча б одним я просто мушу поділитись.
Мова йде про костюми і як через них творці фільму досягають потрібного ефекту.
Найперше костюмери-режисери-чи хто там за це відповідає погралися з шершавістю і гладкістю персонажів. Десь зіграли на підсиленні, десь на протиставленні одягу і фактури акторів.
Почну з чоловіків.
Дуже зашершавили Імса. Завжди трохи неголений, в одязі з досить вираженою фактурою. Все це доведено принтами, кольорами, а ще фасоном. Оці його сорочки з великими м'якими комірцями роблять образ м'яким. Те ж саме роблять його піджаки - вони важкі. В кадрах де вони в Індії він практично зливається з оточенням - така ж фактура, такі ж кольори. Сам Імс трохи схожий на ведмедя - вайлуватого і повільного.
Але насправді про це навіть не встигаєш подумати, бо зразу видно, що він вміє швидко думати і діяти. Ну і уява, куди без неї. Він може стати ким завгодно.
Наступним йде Юсуф. В нього зовсім інша шершавість. Тканини тонші, багато шарів, одягнутий з поклоном в сторону традиційного одягу, так і чекаєш, що він витягне з-під поли якусь пляшечку. І він витягне. Гладкий, приємний, усміхнений... алхімік.
Коб - коли він не грає роль, пом'ятий. Все у нього розтріпане одяг, волосся, обличчя, а особливо душа. Кольори темні і все якось не дуже райдужно.
Артур. Ммммми такий приємний гладкий, стрункий, зачесаний і взагалі. Витончений, ось правильне слово.
Навіть коли він в сорочці в клітинку і в шкіряній куртці, ця куртка скроєна так, що він не втрачає стрункість. Не Термінатор, так.
Але якщо ви будете за ним бігти і "випадково" впадете з парадоксальних сходів, не нарікайте. Тут всі трохи не ті, ким здаються.
Саіто як азіат гладкий, і традиційно багатошаровий. Коли він в традиційному одязі - образ одночасно дуже зібраний і гладкий, навіть обтічний. Розкажіть мені тут, але я знаю краще.
Фішер. Фішер весь час в костюмах, людина в футлярі, з якого його врешті правдами, а все більше неправдами добувають герої фільму. Особливо цікаво, що піджак в "готелі" в нього двобортний. Офіційно офіційний, куди вже більше.
Ну і оскільки я ще ніколи не бачила щоб чоловіка зіпсував гарно скроєний дорогий костюм, то творці фільму мене підримали і в певний момент всіх чоловіків гарно одягнули.
Все з чоловіками розібрались. Тепер дівчата.
Мол жінка-жінка. Завжди в сукнях. Навіть там, де вона в джинсах, зверху такий довгий плащ чи кардиган, що все одно загальне враження ніби вона в сукні.
Багато кадрів з оголеними плечима-руками-декольте, але вона не зваблює, швидше просить про захист. Вона вразлива, настільки вразлива, що приховувати це немає сенсу. Вимагає любові. А якщо не дати того чого вона хоче, то вона перетворить життя на пекло. І це буде не тільки її життя.
Аріадна, дівчина-дитина з гладеньким личком і чоловічою
ходою. Багато шарів одягу, який скоріше структурований, ніж гладкий, але
біля обличчя завжди гладка хустинка. Хустинка на шиї виглядає ще й як
захист. Шия - вразливе місце.
Безрукавка зверху футболки на довгий
рукав виглядає як броня. Викликає асоціації з обладунками. І хоча
Аріадна теж багатошарова як і Юсуф, її багатошаровість інакша, ближча до
тіла, друга шкіра.
Аріадна -фея. Всіх більше цікавлять
її математично-магічні якості, а не її стать. Аріадна, яка замість того,
щоб виводити з лабіринту, сама його створює.
Сподіваюсь, читати це було так само цікаво, як і писати. Напади такого роду творчості в мене бувають раз в п'ять років. Так що до зустрічі. Солодких снів!
