Народжені бігати

Це книжка не про біг. Ну як не про біг, звичайно, про біг.

Про силу духу (моє улюблене), про людяність і нелюдяність, еволюцію, пронацію, супінацію і любов. Про надлюдські зусилля, чи просто про людські, просто ми про них мало знаємо.
Про те що не має значення яка у тебе маса тіла і фігура, якщо ти бігаєш - ти бігаєш.
Про те чому обоє ультарамарафонців, про яких я хоч щось знаю - жінки. Одна мати чотирьох дітей, а друга має вік понад 60 років.
Тому що ми - народжені бігати. Сам процес народження для матері нагадує біг на довгу дистанцію: якщо не віддаєшся процесу - ставатиме тільки гірше, поки те гірше таки змусить віддатися процесу.

Написано дуже легко і художньо, як книжка пригод, потім коли в Пінтересті познаходила фотографії людей про яких йдеться в книзі, то це як побачити фотографію справжніх Тореадорів з Васюківки, аж не віриться. Жодних повчань. Багато інформації, і для роздумів теж.
Неймовірно цікаво.
Running is a mental sport and we are all insane

1 вересня настало

Давно хотіла похвалитися одягом для бігу. Знаю, вже хвалилася, але хто мені заборонить повторити і доповнити?

Оскільки перше вересня таки настало (в мене дитина йде в перший клас аааа!), одяг тут на осінь.

До +17 я бігаю в літньому, його тут нема, все те саме що й на першій картинці тільки футболка з коротким рукавом.

Коли стає трохи холодніше у футболки виростають рукави.

Ще мінус п‘ять-сім градусів і можна одягати довгі легінси, хоча це питання смаку. По-хорошому в коротких можна і до 0 бігати.

А потім приходить листопад і я витягаю термофутболку десь при +5, і штани на ваті. В штанах мені головне щоб до низу вони звужувались і не заважали бігти.

Дощ. Куртка з мембраною. І літом буває в ній бігаю, бо #минезцукрумизіЛьвова.

Кросівки в мене не мають сезонного поділу, тому в колекції не представлені.

Зате представлю чохол для телефону, який защіпається на руці - дуже зручно!

І, ні, це не весь мій одяг для бігу. Обіцяю до зими не хвалитись.