Субота, астрал і шиття

Другий раз в мене виходить біг в суботу. І я ніяк не вирішу чи мені подобається бігати у вихідний.

Люди незнайомі, машин нема (великий плюс) і все якось сонно, і я дуже швидко відлетіла в астрал. Добре там в астралі.

Чи то під впливом астралу чи чого нарешті купила тканину і пошила пояс для айподу, бо він з кишені вже три разу падав писком до ґрунту асфальту (і нічого йому не є). Інструкція з Sewing Rabbit.

Фотографувала його, але він встидався і виходив не того кольору. Так що вірте на слово — в мене він чи то кольору фуксії чи то малини — рожееееевий. В понеділок буду випробовувати.

На цьому мої швейні подвиги не закінчились. Я ще пошила спідницю-хвилинку. Вона нічого не має до бігу, але файна страшне. 

Гарний в мене день.

І вам гарного дня! 

Дощ

Якось не пишеться. Не те що нема думок, їх навпаки занадто багато. Але я бігаю. В дощ теж.

 

* Біг в дощ. Тренування, терапія і душ — все одночасно.

Прискорення

Сьогодні я бігала з прискоренням, вверх на гірку, а потім ще забігла на коло на стадіоні, і вклалася в звичний час, і взагалі... І все це після безсонної ночі (моя золота дитина захворіла). Хух. А знаєте як мені це все вдалося? Весна-весна-весна. Пахне вологою, мокрою торішньою травою і болотом — звучить не дуже, але я люблю цей запах.

Це лірика, а реальність така, що після прискорення хочеться не те що піти пішки, а просто здо... лягти і повзти. В цьому місці я собі пообіцяла, що останній відрізок дороги можна буде просто пройти, якщо я зараз трошки постараюся. Обіцянкою я не скористалася. Але приємно знати, що є такий варіант.

Ну і

 

Травми мої (несильні)

Оце я бігаю і в сніг і в дощ і в ожеледу, а підвернула ногу вдома перечепившись через дитинячий шезлонг. Падала я знатно, бо на руках була Варвара і я берегла її, а сама летіла як попало. Вчора не бігала — побігла сьогодні, і на перших ста метрах в мене сів iPod. Ну так щоб заполірувати. Без музики трохи незручно. Збиває з ритму звук власного дихання. 

З приємних новин — лід розтанув і в повітрі відчувається весна.

5К, 10К, півмарафон та інші дивні слова

Ура! Я зареєструвалась (ну гаразд, не я, чоловік мене зареєстрував, але я собі не рахую) на V кроскантрійнийнапівмарафон Gorgqny.Львів

Хто не знає, що таке півмарафон я зараз розкажу. А хто знає не падайте в обморок — я зареєструвалась на забіг на 4 км в рамках напівмарафону.

Якось навіть не можу чітко сформулювати навіщо мені це. Але дуже треба.

А знаєте який в мене номер? А-ну з трьох раз? Перший, ага. Ну хто перший встав (читайте оплатив участь), того і тапки.

А тепер матчастина для юного бігуна

5К, 10К, півмарафон, марафон і ультрамарафон (повірте людям з слабкою психікою краще не знати скільки це) — це класичні дистанції.

5К — це 5 кілометрів (неочікувано, еге ж?)

10К — відповідно 10 кілометрів

півмарафон — 21,0975 км, або 13,1 миль

марафон — 42,195 км

Про ультрамарафон писати? Ну кріпіться, найбільш розповсюджені дистанціїї ультрамарафону — 50 км і 100 км. Як вони це роблять я не знаю. Молодці, чи як?

Оце б мені хто сказав зовсім недавно, що я буду брати участь в таких затіях... 

Ковзани і весна

Ну що вам сказати — не каталась я цієї зими на ковзанах, то вчора можна було їх сміло брати замість кросівок. Біг вийшов умовний. Трохи біг, трохи ковзання, і багато проковзування. Ну але кажуть, що більше м'язів задіюється на слизькому.

Вже хочу весни. 

 

А тепер несерйозно

Для рівноваги у Всесвіті.

Я знайшла нову пісню для бігу з промовистою назвою Run Boy Run (Woodkid). Більше того подивіться з яким відео.

Тільки не кажіть, що ви не читали Divergent. Що і навіть фільм не дивилися? Ну не знаю, ще скажіть що Гаррі Поттера не читали...

Класиків треба поважати.

Все серйозно

Навіть не знаю як назвати допис чи з чого почати. Тому почну з початку. Оце вибігла я рано сніжок сипле — гарно, а у вухах співає Шакіра

Tsamina mina, eh eh
Waka waka, eh eh
Tsamina mina zangalewa
This time for Africa

нє, ну а що? сніжок, Африка, біг — все на своєму місці.

А ще мені сьогодні всі усміхалися. Ну майже всі. Діти і старші люди. Приєєєємно. А батьки які вели дітей в школу дивилися, як завжди, якось здивовано. А ще я вже впізнаю людей, а вони мене. Якось по-домашньому виходить, дуже тепло.

Хотіла назвати допис “Чудні діла твої Господи — 2”, але це як “Христос Рождається” - це не раз і не два і не дві тисячі років, це — завжди. Завжди чудні діла Господні. 

 

Ніколи не думала, що біг буде для мене чимось більшим, ніж просто тренування, чимось великим, що буде наближати мене до Бога, до людей і до себе.

Ого!

Ні, ну правда я ніколи не думала, що мій біг стане нагодою для соціалізації. От вчора, біжу я, нікого не чіпаю, обігнала бабусю з паличкою. Добігла до кінця дистанції, повернулася, біжу назад вже назустріч бабці. (На вигляд десь більше сімдесяти років, така звичайна бабця сільського типу.) Бачу вона щось мені каже. Я пригальмувала, витягнула навушник з вуха, а вона каже “Коли я була молода, то теж так бігала”, я усміхнулась їй, і побігла далі. А потім розказуючи чоловікові про цю зустріч ніяк не могла сформулювати з яким же відчуттям вона це казала. Це точно не було жаління, чи заздрість, чи щось таке.

І ось ввечері коли я вже лежала в ліжку мене осяяло — вона ХВАЛИЛАСЬ!

Ого! Правда?

Музика, музика, музика...

Я вже писала, що бігаю з піснею під музику. З музикою все не так просто. Я ще не пдібрала стопроцентно “мій” список пісень. Поки що він виглядає так

Ну і наша Галя таки балувана, мені мало щоб просто був і біт і веселенька музичка. Мені треба щоб як я чую пісню зразу усмішка з'являлась, і крила. Крила в мене дуже музичнозалежні.

Так от якщо в кого є гарні ідеї, а ще краще, диски, то не встидайтесь, пропонуйте. Можемо помінятись.

*наспівуючи* 

музика, музика, музика - юний шалений ручай.

музика, музика, музика - радість моя і печаль.

PR

Чи знаєте ви, що таке PR? Ні, це не той PR, це зовсім інший — це бігунський P(ersonal) R(ecord) – особистий рекорд по-нашому.

Він у мене сьогодні стався. Я молодець, ура! Найсмішніше те, що пішло мені досить легко, а раніше мені туди і на велосипеді було їхати тааак далеко.

Чоловік з мене сміється, каже напиши, що я тобі сказав бігти до знаку “Пам'ятники і надгробки” і назад.

Як вмовлю чоловіка написати гостьовий допис, то може почитаємо веселу історію, про біг у вечірній час попри цвинтар.

А ще я хотіла поговорити про прогрес. Колись швидко йти мені було легше і швидше, ніж повільно бігти. А тепер коли для розминки я спочатку швидко йду, то в якийсь момент серце так розганяється, що йти стає некомфортно і я починаю бігти. Це приємне відчуття, здорове.

Всім бажаю здоров'я!