середа, 23 грудня 2015 р.

Світанки

Зараз я бігаю на світанку. Коли сонце ще не визирнуло з-за горизонту. Дуже цікавий час, і дивно тихий. Дивно, бо всі мали б йти на роботу, але людей чомусь мало, машин мало, тільки поодинокі одинокі ранні школярики.

Сьогодні мала групу підтримки у вигляді водія червоного фургона. Люблю коли люди весело реагують на бігунів.

В суботу зустріла старшого чоловіка (я б написала дідуся, але якось не підходить йому слово), видно що бігун із стажем, в класній екіпіровці, такий колоритний. Привітався зі мною. Моряк, моряка ...


фото з Найківського Інстаграму


Такі моменти дуже заряджають. Не тільки і не стільки на біг, а на гарний день, гарний настрій і гарне життя.

Цікаве спостереження, що заговорюють, підтримують, усміхаються зазвичай люди старші 40-45 років, а то й добре за 60. Молодіж робить серйозний цілеспрямований вигляд і дивиться крізь мене. А жаль!

Усміхайтесь частіше до бігаючих незнайомців, і просто так. І буде вам щастя! Точно кажу.





3 коментарі:

  1. Яка ж ти все таки класнючаЮ і пишеш круто,усміхнулась, сьогодні до всіх буду посміхатись:)Олена

    ВідповістиВидалити
  2. о, буду тепер знати, що правильно Моряк моряка. А то навіть не чула такого відповідника

    ВідповістиВидалити