Отут в
нашому районі одні гори і пригорки. Як
треба намотати трохи більше кілометрів,
то або на стадіон манюній, або щось треба
придумати і вибігти на гору (-и це залежить
від кількості кілометрів).
Насправді
техніка проста, все те саме що і завжди
— не вішати і не закидати голову, опустити
плечі, розправити грудну клітку. І
коротші кроки, чуєте коротші! Здається
якщо робити довші то вийде швидше. Вийде,
якщо гірка має довжину п'ять метрів. Та
й фокус не в тому щоб вибігти на гірку. А
в тому щоб після того як на неї вибігли,
ви могли бігти далі, а не впали пляцком.
Так що
вперед і вгору! (І мультик подивіться —
дуже класний.)
Думки
вголос. Чого я сьогодні не побігла в
5-30 коли був дощ? Після дощу парило
неймовірно. ледве добігла.
от про вгору малими кроками, то мене ще Василь вчив, коли ми (я) тільки починали в гори ходити.
ВідповістиВидалитиа мультик та, прикольний :) я з нього люблю цитувати "я втомився.... в мене колінко бо-бо...я хочу по-великому..." коли Катруся ниє, що змучена ))
я, в основному цитую "яке ж воно противне".
Видалити