Гостьовий
допис від мого коханого чоловіка про місця де ми зараз бігаємо (хто ще не здогадався бігаємо ми в мікрорайоні Північний - Миколайчука-Щурата-Голосківський цвинтар)
Якби Ви бігли 100 років
тому...
Пробіжка починається
на березі ставу, що зберігав воду для
розташованого поруч водяного млина і
йде долиною Збоїщанського потоку аж до
самих... Ні, це тепер там “пам'ятники
і надгробки”, а колись ця місцина
називалась “Ставки” , бо від млина і
вверх аж до Голосківського цвинтаря
ставків було аж 5 ставків — від невеличких
до повноцінних купально-рибальских.
Довкола потоку у непролазних верболозах
ще у 80-х роках ХХ століття у травні
співало стільки солов'їв, що не було
чути голосу співрозмовника. Інша назва
— танкодром, полігон — 50-річної давності,
з'явилася
завдяки радянській армії і її “броньованому
кулаку”.
У потоці жили
риба і раки. Стави, з яких найбільший і
найглибший — на місці сучасного стадіону — був популярним місцем для
купання і добре знаним серед рибалок.
Колись
фото нашого сусіда дядька Теодора
Зараз
Зараз після сильних дощів, природа бере своє
Траса пробіжки звивалася між пісками
Львівської Сахари, де польська кіностудія
у першій половині ХХ століття відтворювала
ландшафти найбільшої в світі пустелі.
З іншого боку — висота 324, вона ж — гора
Баня, що була місцем найбільш кривавих
боїв між Військом Польським і Вермахтом
у 1939 році.
Але повертаємось
в наш час. Знову групуємось, крок за
кроком біжимо, торуючи свій шлях в
історію. Руки, ноги, підборіддя... І вчимо
історію (тобто матчастину), намагаючись
не роздушити метелика, з яким так
необережно поводяться ось уже стільки
років.
ого, а я не знала навіть про став!
ВідповістиВидалити