пʼятниця, 10 квітня 2015 р.

Озеро, сині гори і доля

В мене був такий насичений тиждень, що аж тепер добралась до блогу.

Ну що, був в мене дебют з бігу в славному, а головне рідному, місті Івано-Франківську з якого видно гори. Тепер у поїздки до тони дитячих речей на всі випадки життя, я беру ще й бігальний одяг.

Бігала я коло озера в Пасічній, вітер над рікою розганявся так, що збивав з курсу, але радість від того, що є можливість побігати переважила погодні умови.

Стан озера сумний, але загальна картина була дуже мальовнича. А якщо згадати різноманіття моїх маршрутів у Львові, то взагалі...

Зараз зелені трохи менше



мммм міняю тему. Оце недавно згадувала день свого шлюбу, в цей день в місті був якийсь забіг, і ще таксист впрошувався в очеплення, що везе молоду за бутоньєркою. От через десять років догнав мене той забіг. Доля, що й казати.



2 коментарі:

  1. UPD:
    Бігати по траві так приємно! Це я там коло озера бігала.
    В мене нові штанці для бігу - так-так дуже важлива інформація.

    ВідповістиВидалити