Сьогодні
на стадіоні був аншлаг, ні, не так —
Аншлаг. Був мій улюблений підсніжник,
і тато з дівчинкою (тато всю зиму
пробігав), і ще два хлопці, і ще один.
Враховуючи, що стадіон в нас 250 метрів
має (маленький), то справді виглядає як
натовп. Ну я собі побігла “звичним
порядком” (як каже мій чоловік і отець
в нас в церкві), бачу ще якась дівчина
біжить, але якось не так, а то вона за
автобусом бігла.
А ще я
сьогодні забігла на дуже круту гірку,
крута в прямому значенні. Десь така, може навіть трішки крутіша.
І як завжди
після таких подвигів хочеться впасти
пляцком, але я не впала, бо я теж крута (хе-хе)
у всіх значеннях цього слова. Останні
500 м я пробігла тільки завдяки Beyonce
(Who run the
world) за що їй окреме дякую.
п.с.
Чоловік повів дітей гуляти, а я трохи
прибираю, трохи відпочиваю. Чоловікові
величезне дякую, і всім гарного дня!
(Там сонечко.)
Немає коментарів:
Дописати коментар